Коли читаеш поему ивана Франка "иван Вишенський", то видчуваеш, що кожний рядок, кожне йй слово звернене до нас сьогоднишних. Афонський чернець надзвичайною силою свого красномовства став на захист украйнства, виступив проти нищення народу, його вири и мови.
и це був його вибир, який вин зробив писля порушення обитници мовчати протягом десяти рокив. Ось вин, немолодий самитник у печери на гори Афон, писля довгой Молитви виходить из свого заточення, щоб подивитися на народження нового дня. Зворушено серце видкликаеться на тугу та биль за ридним украйнським краем, бо вин болив болем своей Украйни, страждав йй стражданнями.
У свойх посланнях и вченим мужам, и "простолюдинам иван Вишенський звертаеться из закликом боронити национальну гиднисть, не допускати пригничення ридной мови, спотворення вири. Чи не перегукуються ци вимоги афонського самитника з актуальними вимогами сьогоденной украйнськой наций? Пройшли вики, а заклики до национальной гидности и сьогодни на прапорах моей крайни. А питання про мисце украйнськой мови в украйнський держави ще й доси дискутуеться у ризних колах.
Актуальними у наш час е й дорикання и. Вишенського владикам, що замисть догляду за паствою пильнують лише свою вигоду. Закидав вин и панству, яке зовсим видирвалося вид народу. Хиба не вгадуються тут паралели из сучасним украйнським суспильством?
Ось у чому я вбачаю актуальнисть вибору ивана Вишенського в наш час. Щодо мене, то хотилося б повторити рядки из Франковой поеми, яки можуть бути дороговказом кожному моему спиввитчизникови, що любить ридну землю:
...Дай мени братив любити
и для них життя виддати!
Актуальнисть вибору ивана Вишенського в наш час (за поемою и. Франка "иван Вишенський")
Комментариев нет:
Отправить комментарий