Одну нацию вид иншой видризняе зовнишнисть, мова, традиций, культура у широкому розуминни цього слова. Але, крим того, кожна нация, як и людина, мае свий характер. Цей характер, з одного боку, формуеться пид впливом ризних зовнишних чинникив: територия, що належить наций, вплив сусидних народив, исторични подий тощо. Але, з другого боку, характер наций и впливае на йй историю, культуру. Можна провести паралель з людиною. Характер йй формуеться пид впливом батькив, друзив, вчителив. Багато значення мае и життевий досвид, умови, у яких зростае дитина. Але врешти-решт характер визначае подальшу долю: чи досягне людина успихив у професийний каръери? Чи буде щасливою у подружньому житти?
Отже, щоб видповисти на питання про характер украйнцив, треба звернутися до йх историй. Украйнци мешкали на благодатний земли. Тому розумили, що тильки вид праци залежить йх добробут. Звидси — надзвичайна працьовитисть. Крим того, йм усього вистачало: е море з рибою, рики з чистою водою, лиси для полювання, безкрай степи для пшеници. Тому украйнци николи не зазихали на чужи земли, були неагресивними и спокийними. Але, з иншого боку, украйнська земля приваблювала сусидив, тому украйнцям часто доводилося захищати ридни земли. Понад усе украйнци цинували волю, але так склалася история, що йм постийно треба було за ней боротися зи зминним успихом.
Хоч украйнци майже весь час свого иснування як наций знаходились у склади иншой держави, але при цьому зберегли свою мову та культуру. Це повъязано з тим, що вони завжди поважали традиций предкив. Стари люди були для них уособленням мудрости. Наша нация дуже довго не мала власной литератури, навить власне украйнськой писемности, але историю свого народу украйнци знали чи не краще за наших сучасникив, бо дуже любили слухати розповиди старих людей. До того ж украйнська нация мае надзвичайно багатий фольклор, у якому зберигаеться памъять багатьох поколинь.
Звичайно, як не бувае идеальной людини, так и не бувае идеальной наций. Є негативни риси и в украйнському характери. Зокрема, видоме украйнське присливъя видбивае саме таку рису: «Моя хата скраю — ничого не знаю». и справди, навить в межах одного села украйнци мало залежали один вид одного. Земли багато, врожай чудови, залишаеться тильки працювати на власному господарстви. Тому так легко було украйнцив пидкорити. Захоплять одну частину крайни, а инший и байдуже на це. Але якщо знаходилася людина, що здатна була объеднати усих, наш народ являв собою велику силу. Таким був, наприклад, Богдан Хмельницький, що пидняв на повстання цилу крайну.
Багато чого можна ще написати про характер украйнцив. Але мени здаеться, що головне — це любити свою землю и свий народ. А ця риса украйнського национального характеру все ще на стадий формування. У когось вона виявляеться аж занадто сильно, а дехто навить писля 11 рокив иснування незалежной держави не усвидомлюе себе украйнцем, але при цьому живе за суто украйнським принципом «Моя хата скраю...».
Основни риси украйнського национального характеру
Комментариев нет:
Отправить комментарий