Болючи проблеми сучасности у твори "Дикий Ангел" (2 вариант)

Сучаснисть — це те, що видбуваеться зараз, що хвилюе наших близьких, друзив, знайомих... Виришити проблеми, яки ставить перед нами сучаснисть, знайти себе и допомогти держави. Адже часто ми намагаемося вилизти за рахунок инших людей, забуваемо про чеснисть, байдуже нам до батькив и йхних почуттив, а праця стае для нас справжним покаранням. Олексий Коломиець у свойй пъеси "Дикий Ангел" намагаеться виришити проблеми сучасности, пропонуючи як приклад родину Ангелив.

Усе життя працював невтомний Платон Ангел. Без праци вин не може жити, навить вийшовши на пенсию. Щоб не бути вид когось залежним и одночасно щоб допомогти родини, вин пидробляе приймальником у хлибному магазини. Вин мрие про те, що и його дити стануть вважати працю чимось необхидним, тому и привчае до ней ще змалечку — з двох рокив дити починають працювати у його майстерни. Платон мрие "жити як слид", щоб потим не соромитися свого життя, щоб не боятися, що власни дити потим не зможуть себе прогодувати. Тому и намагаеться свойх дитей завантажити роботою, щоб вони цинували кожну копийку. Так, ни Федир, ни Таня, ни Павлик не задоволени таким життям, коли вони повинни виддавати уси зароблени гроши батькови, не маючи змоги залишити соби хоч копийчину. Але Платон вирить, що така практика примусить його дитей ще краще и бильше працювати.

Його часто називають "скупим". Але це байдуже Платонови. Вин бажае тильки, щоб багатила держава. Не часто тепер знайдеш людей, здатних дбати не лише про власну кишеню. "Вид заводу аж до соломинки, до гвиздочка, до кирпичинки — все берегти треба! Скупими бути! А не розкрадниками и байдужниками! Скупими!!! инакше и немислимо!" Платон намагаеться привчити до цього и свого сина Петра. Той став великим начальником, але одночасно забув про свий громадський обовъязок — служити вирно народови. Йому байдуже до того, що новий дим буде збудовано у зовсим непридатному для цього мисци. Головне, щоб його, Петра, помитило начальство, щоб отримати пидвищення. Це називаеться каръеризмом. Але для батька син усе ж таки завжди залишаеться сином, а не великим начальником. Платона обурюе безвидповидальнисть Петра, його меркантильни погляди. и вириваються зли, але справедливи слова: "За кожен рик, за кожен мисяць, за кожну годину своей роботи — видповидай!" Платон пропонуе синови написати листа до министерства про свою помилку щодо будивництва. Петро не хоче, бо розумие, що за це його знимуть з роботи. Урешти-решт син погоджуеться, тому що розумие правоту батька.

Не все йде добре в родини Ангелив. Платон виганяе з хати Павлика, бо той одружився без дозволу батькив, незрозумила ситуация у Федора, який кохае чужу жинку. Батько намагаеться допомогти свойм синам. Вин жалкуе за Павликом, вин хоче, щоб Федир виришив до кинця свою особисту справу. Для цього запрошуе до себе и Маляра, и його дружину, щоб вони нарешти порозумилися. и якщо його син насправди кохае цю жинку, то розставити крапки над "и".

Проходить час. Уся родина зустричаеться за одним столом. Тепер тут и Петро, якого до цього не було вдома, бо весь час працював. Тут и Федир з коханою жинкою, яку уси вважають за його дружину. Повернувся и Павлик з дружиною з Пивночи, виддавши батькови уси зароблени гроши. Тут и Таня, яка вже, мабуть, скоро вийде замиж за художника Вилю. Платон щасливий, адже здийснилася його мрия про едину родину, де вси люблять и цинують один одного, Де е спильна каса, коли для кожного купуються насамперед необхидни речи. Де живуть люди, яки поважають державу и намагаються чесно працювати. Художник Виля зрозумив, що Платон Ангел "засвитився" и виришив написати його портрет. На жаль, йому це не вдалося, бо старий пишов "видпочивати".

Так, у нашому житти дуже багато проблем, яки хвилюють нас, наших батькив, друзив. Але усе-таки треба йх виришувати, намагатися самим допомагати. Я гадаю, нам треба усим брати приклад з Платона Ангела, людини непростой вдачи, який дбав про интереси держави и вчив цьому свойх дитей. Вин був чесним, справедливим, працьовитим, и щоб там не казали, вин дуже любив свойх дитей. Вин був справжним батьком, тому його дити, мени здаеться, будуть завжди казати:

и навчала стиха мати: —

А як жити, скаже тато.

Болючи проблеми сучасности у твори "Дикий Ангел" (2 вариант)