Достоевський у своему романи зображуе сутичку теорий з логикою життя. На думку письменника, логика життя завжди спростовуе, робить необгрунтованою будь-яку теорию. Виходить, робити життя по теорий не можна. и тому головна философська думка роману розкриваеться не в системи логичних доказив и спростувань, а як сутичка людини, одержимой вкрай злочинною теориею, из життевими процесами, що спростовують цю теорию.
Теория Раскольникова побудована на неривности людей, на обраности одних и приниженни инших. и убивство старой задумане як життева перевирка цией теорий. Такий засиб зображення убивства яскраво виявляе авторську позицию: злочин, який скойв Раскольников, — це низька, негидницька справа з погляду самого героя. Але вин учинив його свидомо, переступив свою людську натуру, хоча в той же час начебто и не по свойй воли, начебто виконуючи чиесь розпорядження.
У трактири Раскольников пидслухав миркування студента про те, що в им’я високих цилей стару лихварку можна убити. и трагичною випадковистю стало убивство ним Лизавети. Вбивши стару, вин перевив себе в розряд людей, до яких не належать ни Разумихин, ни сестра, ни мати, ни Соня. Вин видризав себе вид людей. Це заважае йому не тильки жити спокийно, але и просто жити. Тому душевна боротьба героя стае все заплу - танишою, Раскольников як и ранише вирить у силу своей идей и зневажае себе за слабкисть. У той же час вин страждае вид неможливости спилкування з матир’ю и сестрою, думати про них так само болисно, як думати про убивство Лизавети. Раскольников повинен, за своею теориею, видступитися вид тих, за кого страждае. Йому нестерпна думка про те, що його теория подибна до теорий Лужина и Свидригайлова, вин ненавидить йх, але не мае права на цю ненависть. «Мати, сестра, як я люблю йх! Чому тепер я йх ненавиджу, поруч себе не можу виносити...». У монолози показана вся жахливисть його становища: людська натура зиткнулася з його нелюдською теориею, и вона перемогла.
Достоевський не показуе морального видродження свого героя. Завдання письменника полягае в тому, щоб показати, яку владу над людиною може мати идея и якою страшною може вона бути.
идея героя про право сильного на злочин виявилася абсурдною. Реальне життя перемогло теорию.
идея Раскольникова и йй крах (за романом Ф. М. Достоевського «Злочин и покарання»)
Комментариев нет:
Отправить комментарий