Експресионистська образнисть в украйнський литератури. (Сучасни литературознавци зазначають, що уперше термин вжито у 1911 роци нимецьким поетом Г. Вальденом, але в украйнський литератури риси експресионизму зъявилися у 20-ти роки XX ст. у творчости А. Головка, Миколи Хвильового, М. Кулиша, а дали Д. Павличка, Л. Костенко, и. Драча. Але одним из перших засоби експресионизму використовуе В. Стефаник.)
Використання засобив експресионизму у творчости В. Стефаника. (Експресионизм — це така течия у модернизми, яка базуеться на емоцийний виразности, особливий загострености зображувальних засобив з метою впливу на читача. Ций течий притаманний социально-критичний пафос.)
Протест проти социальной несправедливости и засоби импресионизму. (Горе селянина, його социальну незахищенисть зображено «коротко, сильно и страшно» и в новели «Каминний хрест», и в новели «Новина». Засобом импресионизму у творчости Стефаника е перш за все спосиб побудови сюжету, у центри якого виразна гротескна деталь. У новели «Каминний хрест» — це гой самий хрест, який воздвиг иван Дидух соби й дружини ще за життя. 1 цей хрест набувае значення символу, який виражае головну думку сильно й експресивно: жити у такому суспильстви неможливо, але й без Батькивщини — не життя. Вчинок Гриця Летючого з новели «Новина» приголомшуе одразу: вбив власне дитя з любови й жалости, бо не миг бачити, як умирае дитина з голоду. Гротескнисть подий покликана вплинути на почуття читача, змушуе замислитися над социальною несправедливистю.)
Експресионизм у антивоенних новелах. (Одним из прийомив експресионизму е емоцийна организация монологичного мовлення. Саме цей прийом бачимо у новели «Сини», де сюжет, на перший погляд, абсолютно реалистичний, але постае вин не у хронологичний послидовности и мае на мети не зображення типового характеру в типових обставинах, а доривнюе подий внутришнього бутлъя подиям зовнишним. Видтак единою реальнистю залишаються емоций та переживання головного героя, майстерно передани через градацию почуттив, висловлених героем у ризкий емоцийний форми. Емоцийно несподиване сприйняття свиту, де точаться вийни, зображене через дитей, як у новелах «Диточа пригода» або «Пиступка». Експресивна виразнисть авторськой думки досягаеться саме таким чином.)
Новела — особливий жанр. (В. Стефаник використовуе найчастише саме новелу, бо цей жанр у короткий форми може передати дуже виразно авторську думку, адже для цього жанру не иснуе диктату сюжету. А для експресионизму сюжет, його форма мае пидпорядковане значення. Головне — форма впливу, форма подачи думки.)
Вражати — значить спонукати до думки та дий. (Уси новели В. Стефаника у центри уваги тримають особливу подию або вчинок, яки вражають, навить приголомшують своею трагичнистю. Мета автора — вразити, змусити до дий. Робить вин це часто саме засобами експресионизму — особливою емоцийно виразною манерою зображення подий, яки мають важливе значення не лише для головних геройв.)
Використання засобив експресионизму у новелах В. Стефаника
Комментариев нет:
Отправить комментарий