Слово — едина зброя в боротьби з кривдою и неправдою. Поет, озброений словом, повинен стати ватажком ридного народу й активно дияти на його користь. Великий Кобзар свойми творами прокладав шлях розвитку новой украйнськой литератури, и цим шляхом пишли наступни поколиння письменникив.
Леся Украйнка народилась через десять рокив писля смерти Шевченка. Творчисть Великого Кобзаря будила любов до нещасних знедолених людей, закликала юну поетесу працювати в имъя визволення народу, незважаючи на тяжку хворобу. Для Леси Украйнки Кобзар — батько, який тихо спочивае на Чернечий гори, це його писня розбудила Украйну. Любов Шевченка до народу й ридного краю, його видданисть покрипачений Украйни знайшли видгук у кожному серци.
Гомонила твоя кобза
Гучною струною,
В кожним серци обзивалась
Чистою луною.
и прокинулись люди, и загомонила Украйна. Полумъяне слово Кобзаря повело людей за собою, оживило надий на краще, вселило в людськи серця виру в перемогу.
Продовжуючи традиций Тараса Шевченка, Леся Украйнка художним словом озброювала народних борцив за волю, закликала йх «орать... свой ниви, ридни перелоги».
Слово Кобзаря — гостра зброя в руках народу (за поезиею «На роковини Шевченка») III вариант
Комментариев нет:
Отправить комментарий