Змалювання хижацьких засобив капиталистичной експлуатаций у пъеси и. Карпенка-Карого "Хазяйн" (2)

Основний герой пъеси и. Карпенка-Карого "Хазяйн" — це мильйонер Терентий Пузир.

Вин знае, що головним джерелом його збагачення е жорстока експлуатация робитникив. Вин страшний у свойй зажерливости, у хижацьких методах наживи. Розумиючи, що "дешевий робитник" там, де скрута, Пузир наймае бидних робитникив. Пид час здийснення хижацьких намирив Пузиря зростае напруження миж багатием та його робитниками. Трудари не витримують жорстокой експлуатаций, и в мануйливський економий спалахуе стихийний бунт.

Пузир плануе збильшити свой багатства також завдяки шлюбови своей дочки Сони з сином багатия Чобота. Його не цикавить почуття дочки, яка любить учителя гимназий Калиновича.

Пузир пиднявся на найвищий щабель нагромадження капиталу, наживши свой багатства неправедним шляхом. Вин иноди з гордистю згадуе, як у молоди роки наживав свое добро: "Перший йшов за баришами наослип, штурмом крушив направо и наливо, плював на все и знать не хотив людського поговору". Найманих робитникив цей мильйонер годуе гирше собак. У нього багато пшеници, а робитникам печуть хлиб "пополам з половою", який "ни вламать, ни вкусить", коли зачерствие. Чутка про масовий голод викликае у нього радисть, бо ж це велике людське нещастя прижене до нього майже безплатних робитникив, наповнить кишени мильйонера новими великими баришами. Коли вин бере робитникив, то говорить: "и по двадцять пъять копийок багато, але все ж таки то не тридцять пъять!"

Ненаситна жадоба до наживи штовхае експлуататора на шлях злочинних махинаций. Погодившись взяти участь у прикритти злисного банкротства купця Михайлова, Пузир порушуе державни закони. Вин бойться видповидальности, та не може з собою ничого вдияти. Прагнення одержати багато валовой виручки бере верх над усима иншими почуттями и примушуе його стати на цей небезпечний шлях.

У Пузиря е помичник у здийсненни його "стяжательських планив". Це хижак в людський подоби, що у всьому наслидуе свого хазяйна, запопадливо крутить його "хазяйське колесо". Лихтаренко здатний вчинити наймерзеннишу пидлисть заради "баришив", але вин не плазуе перед хазяйном. Вин смиливо и нахабно говорить про свое злодийство, як про якись заслуги, виправдовуючи свой дий законами капиталистичной дийсности: "Вси рвуть, де тильки можна зирвать... Не визьмеш ти, то визьмуть з тебе". Лихтаренко не бойться за себе, бо знае, що вин дае велики прибутки хазяйнови. Його руками Пузир грабуе селян, морить голодом людей. На запитання Феногена: "Де ти такий узявся?" — Лихтаренко видповидае: "Хазяйни викохали".

Феноген — це права рука хазяйна, потайний злодий. Вин лицемирний, улесливий, спритний и пидступний, як змия. Феноген обманюе свого хазяйна, наживаючи соби велики багатства, але вин дие так хитро, що Пузир вирить йому. Цей добре замаскований хапуга и хабарник вже стильки нагарбав, що сам хоче стати великим хазяйном. Його принцип — "плазуй и наживайся". Взявши вид Зеленського хабаря, вин заявляе: "Знаете, який наш хазяйн, часом, щоб не подумав, що ви мене пидкупили. Це ви мени позичаете..." Багатство для Феногена, як и для Пузиря, — мета життя.

Чесна людина не може вижити у середовищи цих хабарникив, йхньою жертвою стае юнак Зозуля, якого обвинувачують у злодийстви. Перед трагичною смертю Зозуля кидае гнивни слова судови: "Серця в вас немае, а честь давно вже потеряли, бо ви сами злюдюги и не повирите никому, що вин не краде так, як ви... Кати бездушни ви!"

Змалювання хижацьких засобив капиталистичной експлуатаций у пъеси и. Карпенка-Карого "Хазяйн" (2)