Остап Вишня - письменник, рибалка и мисливець

ВИШНЯ ОСТАП


(1889-1956)


Справжне имъя - Павло Михайлович Губенко. Народився на хутори Чечва на Полтавщини в багатодитний селянський родини. Навчався в Кийвський вийськово-фельдшерський школи. Працював у ликарни фельдшером.


У 1917 р. екстерном склав испити в приватний гимназий и вступив на историко-филологичний факультет Кийвського университету, але не закинчив його. Пид час визвольних змагань перебував у вийську Центральной Ради, а потим Директорий, був заарештований ЧК. Писля громадянськой вийни працюе в газети, починае публикувати власни твори. Входив до литературних угруповань "Плуг" и "Гарт". З 1927 р. став головним редактором журналу "Перець". У 1933 р. був репресований (за звинуваченням у замаху на Постишева), увъязнений на 10 рокив у радянських таборах. У 1943 р. письменника звильнено. Працював у оргкомитети Спилки радянських письменникив, у редколегий гумористичного журналу "Перець".


Остап Вишня - письменник-гуморист. Упродовж життя написав близько двох з половиною тисяч творив: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Започаткував у литератури новий жанр - усмишку (ризновид гумористичного оповидання, у якому оповидь про подий була короткою, точною, дотепною и доброю). Провидна тема всией творчости письменника: розвинчання недоликив людини и суспильства.

Остап Вишня - письменник, рибалка и мисливець


Любов Остапа Вишни до всього живого, до свиту природи е незаперечною ознакою його натури. Тож рибалити и полювати вин ходив скорише для того, щоб назбирати побильше смишних историй, щоб побути в коли друзив. Ну як не усмихнутись, прочитавши слова з його видомого твору, що належить до циклу "Мисливських усмишок": "Дик качка любить убиватись тихими-тихими вечорами... Здаеться, що качки сами шукають на "зорци" вранци и вечери пострилу досвидченого мисливця. Але, як правило, вин запизнюеться и прибувае до озера тоди, коли "качки "повиключали мотори", почистили зуби, зробили на нич физкультурну зарядку з холодним обтиранням и, поклавши на водяни лилей голови, полягали спать..."


Увечери десь на стижкови сина "плететься чудесне мереживо з мисливських оповидань", а качка часто купуеться на базари, бо не завжди так бувае, що "Бах! - и в торбу". А коли дружина здогадуеться, що "дика качка" виявилась куркою з переризаним горлом головне зумити видповисти, що вона "летила, побачила, що нацилився, виходу не було, взяла й... заризалась..."


Ще бильш екзотични способи полювання, ниж на качок, иснують на бенгальського тигра. Письменник докладно описуе шлях в индию, де миж ричками Брамапутрою и Гангом водяться найбильши в свити короливськи тигри. и хоча йхати туди далеко, а полювання небезпечне и клопитне, знаходяться смиливци, яки здийснюють заради чудесной смугастой и мъякой шкури, а також чудодийних кигтив, порошок з яких додае видваги, цю подорож. Частише ж вона видбуваеться уви сни, бо залоскотати тигра чи бигати вид нього, доки вин не послизнеться, як радить письменник, не видважиться, мабуть, нихто.


Краще завитати не в индию, а на береги Оскола, на яких водиться сила-силенна качок, болотяних курочок та иншого птаства. А старожили можуть повидати историю про страшного сома, який ловив гусей, а потим и сам зловився на гачок из приманкою. "Такого сома спиймали, що несли його додому вчотирьох", - розповидав письменникови дид Панько.


Рибалки и мисливци розповидають свой историй, гиперболизуючи розмири своей здобичи. Соми, виявляеться, ковтали собак, ведмедив, а якщо б парови катери не торохтили, то й вони б незчулися, "коли у сома в череви" опинилися б.


Сом - дуже сильна риба. Як розповидають рибалки, вин може тягти човна проти течий багато километрив. из вродженим гумором Остап Вишня розповидае, як ловити сома. Виявляеться, що на "билого ведмедя сом не бере, бо билий ведмидь звир полярний, а сом любить тепли води й не дуже холодних звирив". У череви сома можна несподивано для себе виявити "неабияку закуску: копчену ковбасу, вареного рака, шпроти". Дуже цикава риба сом, як стверджуе письменник, "з розвитком рибальства" важитиме тонну и ковтатиме симентальських бугайв и невелички буксирни пароплави, бо кожен рибалка прагне перебильшити здобутки свойх попередникив, хоча б у мриях.

Остап Вишня - письменник, рибалка и мисливець