суббота, 14 марта 2015 г.

Болючи проблеми сучасности у твори «Дикий Ангел»

Кожна епоха несе з собою нови проблеми. Колись для украйнцив було дуже важливо видчути себе вильними, побачити красу нового життя. У твори Олексия Коломийця перед нами постають инши проблеми. Якою повинна бути справжня людина, що означають для кожного з нас родинни цинности, що таке пидлисть и чеснисть, що таке кохання и зрада... Драматург намагаеться дати видповиди на болючи питання, щиро бажаючи, щоб ми сами могли зминити свое життя, були здатни видповидати за свой вчинки, цинувати батькив.


Перед нами звичайна родина, де четверо дитей. Уси в родини працюють, намагаючись розподилити обов’язки. Середний син Федир майструе, дочка Таня накривае разом з матир’ю стил, старший син Петро навить не прийхав, бо весь час працюе. Його дружина Лида згадуе: «Петро розказував: николи не бачив, щоб батько видпочивав... Усе щось робить». Так, у ций родини не звикли байдикувати. Батько привчив змалечку свойх дитей щось робити: чи то майструвати, чи допомагати батькам. иноди тильки обурюе дуже дивний звичай: Платон Микитович забирае уси зароблени гроши в дитей. Докоряе Федору, що той мало заробляе, не дае йому на особисти витрати. Тани не дае на курси иноземних мов, кажучи, нехай пидробить. Намагаеться виришити за молодшого сина Павлика його долю, наказуючи тому влитку йхати на Пивнич заробляти гроши. Коли ж дизнаеться, що Павлик одружився без дозволу батькив, «випихае» його здому, приносячи вализи з одягом. Платон вважае, що тепер син повинен сам прокладати соби шлях у житти. Так, вин страждае, хоч никому цього не показуе, але твердо впевнений, що робить правильно. Платон роздумуе над тим, що усе частише батьки просто купують любов свойх дитей. А потим дити сидять на йхний ший и не хочуть працювати. Це одна з проблем сучасности, яку треба якось виришувати.


Платон любить працювати, бо знае, що за це отримае гроши. Вин вже на пенсий, але влаштувався у хлибний магазин приймальником. Ангел вважае це благом, адже вин не хоче уподибнюватися до сина сусиди Крячка, який, за словами Платона, е «злодием», бо тильки йсть, а не працюе. Ангел не хоче чимось видризнятися вид инших людей, не хоче здаватися якимось героем. Вин хоче бути тильки працивником, який знае цину соби та свойй праци.


Мета Ангела — «жити як слид». Цьому вин вчить и свойх дитей. Вже з двох рокив вони працюють у нього в майстерни. Платон вчить йх жити по правди, завжди доводити розпочату справу до кинця. Вин намагаеться допомогти Федору виришити питання щодо стосункив з замижньою жинкою. Вин видкривае очи Петру — великому начальнику — на його безвидповидальнисть, на те, що пидписав резолюцию на будивництво будинку в райони, де неможливо будувати. Батько називае сина «временщиком», якому байдуже до людей: «За кожен рик, за кожен мисяць, за кожну годину своей роботи — видповидай!» На диво, Петро зрозумив свого батька. и хоча йому довелося позбутися видповидального посту, проте вин не зрадив принципив свого батька, тому радо був прийнятий своею родиною.


Так, у ций родини шанують батька, його слова. Недарма раз у раз повторюються рядки з писни, що йй спивають уси Ангели:


и повчала стиха мати:


— А як жити, скаже тато.


Батько видчувае видповидальнисть за кожного из свойх дитей. Як вин пишався добрими дилами Петра, так вин потим його и зневажае. Який биль вчуваеться в словах, коли Платон нагадуе синови, що той не просто Петько, а «Петро Платонович! и Платон за тебе, за дила твой видповидае. и совисть роду свого не дам плямити!»


Батько дуже любить свойх дитей, хоча маскуе це за сувористю та байдужистю. Вин радие, коли влаштовуеться життя Федора, коли Таня назбирала грошей на курси, коли повертаеться з дружиною Павлик, коли простий инженер Петро знаходить свое щастя.


Уся родина збираеться докупи, батько знову збирае гроши, щоб придбати комусь из дитей щось справди необхидне: кому квартиру, кому кооператив. и тоди уси розумиють, що Платон намагався завжди допомагати свойм дитям жити за законами дидив-прадидив, бути чесними и справедливими, цинувати працю и працьовитих людей. Нарешти Платон Ангел «засвитився», як казав художник Виля. «Засвитився» и полинув у безкинечнисть, бо, напевне, зрозумив: його дити можуть вже сами дати соби раду.



Болючи проблеми сучасности у твори «Дикий Ангел»

Комментариев нет:

Отправить комментарий