среда, 4 марта 2015 г.

Жан-Батист Мольер «Мищанин-шляхтич»

«Смих часто бувае посередником


У справи видризнених истини вид обману».


В. Г. Белинський


Новий художний напрям у литератури XVII ст. — класицизм — знову, як и попередники, доба бароко и Видродження, звертаеться до античности як до естетичного еталона. Пъеса видомого комедиографа Мольера «Мищанин шляхтич» стала втиленням рис класицизму (лат. classicus — зразковий), якому притаманни нормативнисть правил, иерархия жанрив (подил на високи, середни, низьки), культ розуму, гармонийнисть форм.


Основою класицизму е рационализм, представники якого вважали, що краса та истина досягаються через розум.


У класицизми, як литературному напрями, в драматургий иснувало правило трьох едностей: дий (головна дия не повинна перериватися не повъязаними з нею прямо подиями та епизодами), часу (подий повинни завершуватися протягом однией доби), мисця (мисце дий залишаеться незминним).


На противагу бароко, якому характерни пишнисть и пиднесенисть стилю, представники класицизму подали сувору композицию, яснисть и точнисть мови.


До низького жанру в иерархий жанрив класицизму видноситься комедия (грецьк. komodia: вид komos — весела процесия и ode — писня) — драматичний твир, у якому засобами комичного (гумору, сатири, ироний, сарказму та ин.) розвинчуються негативни явища, розкриваеться смишне в навколишний дийсности чи в людини. Героями комедий е представники середнього и низького класив.


Комедия як жанр подиляеться на комедию-балет, комедию ситуаций, комедию характерив, комедию масок тощо).


Пъеса Мольера «Мищанин-шляхтич» мае риси комедий-балету, У який поеднуеться слово, танець, пантомима, музика, образотворче мистецтво, и риск комедий характерив, побудований на викритти рис характеру, що викликають смих.


Комедия «Мищанин-шляхтич» породжуе безмежжя питань, серед яких и таке: яки суспильни явища штовхнули Мольера на створення цього епохального


Твору?


Мабуть, головною причиною написання комедий «Мищанин-шляхтич» стала життева потреба суспильства в утвердженни в житти и мистецтви свитлого розуму, логики, суворого порядку и моральности.


До Мольера найвидомиши письменники доби класицизму Корнель и Расин у свойх творах стверджували, що справжня людина в будь-який ситуаций чинитиме видповидно до вимог здорового глузду й обовъязку, хоч через це страждатимуть йй почуття. На видмину вид свойх попередникив, Мольер йде дали: вин стверджуе, що серце и розум мають бути в гармоний, тому й не тильки простофиля Журден висмиюеться в пъеси, але й аморальний аристократ Дорант з холодним егойстичним розумом.



Жан-Батист Мольер «Мищанин-шляхтич»

Комментариев нет:

Отправить комментарий